Мученики Маккавеї: чи варто віддавати своє життя за віру?

Сьогодні, 14 серпня, початок Успенського посту, який триває два тижні до свята Успіння Божої Матері. Сьогоднішній день пов’язаний зі святкуванням на честь Хреста Господнього, а церковна назва його - Винесення чесних древ Животворящого Хреста. Вона сходить до започаткованої ще у IX столітті традиції переносити Хрест вулицями Константинополя з молитвою про запобігання від хвороб і епідемій, які зазвичай траплялися в кінці літа.
 
В Україні в цей день освячують воду і мед нового врожаю, а напередодні здійснюється поклоніння Хресту під час утрені. 
Також, саме сьогодні сталася перемога імператора Візантії Мануїла Комніна над сарацинами у 1164 році, а володимирський князь Андрій Боголюбський завдав поразки волзьким булгарам.
 
Разом з тим, ми згадуємо і старозавітних мучеників Маккавеїв, які в ІІ-му столітті до  Різдва Христового відмовилися зрадити свою віру задля отримання земних благ. 
 
Як бачимо, події, які вшановує Церква в день свята Винесення чесних древ Животворящого Хреста, так чи інакше, пов’язані зі збереженням істинної віри в Бога. Наші предки добре розуміли, що правдива віра у Творця і Спасителя світу - дорогоцінніша за життя. Вони готові були померти, але не зрадити Бога. 
 
Сучасній людині зрозуміти таке ставлення до релігійних переконань або дуже важко, або майже неможливо. Неодноразово доводилося чути думку, що за віру не варто не те що вмирати, а навіть відмовлятися від якихось матеріальних благ заради неї. 
 
Дійсно, якщо ставитися до релігії лише як до певної ідеології, набору відповідних моральних приписів чи норм поведінки, то віддавати за це своє життя не варто. Адже, норми поведінки з часом змінюються, а наше суспільство настільки варіативне, що одні й ті ж самі речі можуть сприйматися по-різному в залежності від обставин. 
 
Проте, якщо зрозуміти, що віра в Бога - це не лише поведінка, і не лише моральні цінності, а  те, що цілком і повністю визначає життя людини, впливає на всі його сторони і є основною складовою світогляду, а найголовніше - вводить людину в особливі стосунки з Богом, то все одразу постане в іншому світлі. 
 
Справжня віра в Бога - це те, без чого життя людини втрачає свій сенс, без чого вона не може жити взагалі. В такому випадку, саме віра визначає і поведінку, і мораль, і власний погляд на світ. Віра стає постійним перебуванням людини перед лицем Божим. Вона набуває неперехідного значення головної цінності життя. Ось чому смерть, в такому розуміння, не є чимось надто страшним.
 
Мученики Маккавейські свідчать сьогодні ще про одну надважливу річ, яку слід мати на увазі, коли ми говоримо про сучасне ставлення до релігії, а саме - не можна за допомогою політичних механізмів втручатися в духовне життя людини. Адже рано чи пізно, це призведе до страшних і болючих наслідків, результати яких ще довго, з болем та сльозами, будуть відображатися на житті суспільства. Церква, а не держава, веде людину до Царства Небесного. І тільки Церква може допомогти кожному з нас зустрітися з Богом.
                                                   Епископ Виктор (Коцаба)