Хрещення Господнє, Богоявлення. Настінний розпис Усікновенського приділу
Преображенського собору в Спасо-Преображенському скиті Київського Троїцького Іонинського монастиря (с.Нещерів, Київська обл.)
***
Вода завжди мала велике сакральне значення, в тому числі, і в юдейській релігійній практиці. В старозавітні часи ритуальне омовіння було невід’ємною складовою підготовки до жертвоприношення.
Новим змістом наповнив це омовіння святий Іоанн Предтеча, коли розпочав практику сповіді гріхів з одночасним зануренням у воду – на знак очищення від духовного бруду. Саме по собі слово «хрещення» слов’янською й означає «занурення у воду», «омовіння».
Починаючи від Іоанна Предтечі хрещення остаточно пов’язується з покаянням, тобто зі свідомим наміром змінити себе, очистившись від гріха. Христос, прийшовши на Йордан, благословляє цю духовну практику, наголошуючи в подальшій проповіді, що хрещення є необхідною складовою спасіння у Вічності.
У новозавітний час подія Хрещення Господнього віддзеркалилася у встановленні одного з найдревніших святкувань. Колись, у часи до Халкідонського Собору, який відбувся в 451 році, це свято відзначалося разом із Різдвом Христовим в один день – 6 січня за Юліанським календарем, та мало ще кілька назв: Богоявлення, Епіфанія, Фото (Просвіта). Але для того, щоб наголосити на важливості кожної з цих подій – Різдва та Хрещення, було прийнято рішення про їхнє роздільне святкування.
***
Історія свята описана в усіх Євангеліях. Два з них, а саме – від Марка та від Іоанна – розпочинаються фактично з події Хрещення Господа в Йордані.
Отже, у 30-річному віці Господь наш Іісус Христос перед початком Своєї проповіді прийшов на річку Йордан, щоб прийняти Хрещення від пророка й Предтечі Іоанна Хрестителя.
Предтеча хрестив людей водою в покаяння, передрікаючи, що невдовзі прийде Той, Хто хреститиме Духом Святим. Побачивши Христа, Іоанн стримував Його, промовляючи: «Це мені треба хреститися від Тебе, і чи Ти приходиш до мене?» На що Господь відповів: «Облиш нині, бо так належить нам виконати всяку правду».
У ту саму мить, як Іісус занурився в Йорданські води та звершилося це священне Таїнство, небо розійшлося, Іоанн побачив Духа Божого, Котрий сходив, як голуб, на Христа, а також чутно було голос Бога Отця з неба: «Цей є Син мій возлюблений, у Якому Моє благовоління».
Таким чином, на Йордані була явлена Свята Трійця — Єдиний Бог у трьох Особах: Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий, тому і має цей день назву Богоявлення.
Також цей день знаменував явлення Христа народу і початок Його суспільного служіння та відкритої проповіді Євангелія.
***
Збираючись із посудиною за Святою водою на Водохреща, потурбуймося спочатку про те, щоб освятити не лише кілька літрів рідини, а – насамперед – усе наше єство. Освятити молитвою, примиренням, відповідними добрими справами.
Та не забуваймо: Господь, встановивши Хрещення, наголошує на тому, що кожен із нас мусить народитися не лише фізично, а й духовно, очистивши водою й Духом свою внутрішню сутність від будь-якого зла. Тож протягом життя постійно омиваймося каяттям, не залишаючи гріху в наших душах жодного шансу. Саме тоді ми зможемо достойно пройти крізь третє народження – у Блаженну Вічність. Та успадкувати Царство Небесне, в чому, зрештою, і полягає вищий сенс усіх наших земних звершень.
Христос Хрещається! – На річці Йордані!
Источник http://orthodoxy.org.ua/data/19-sichnya-cerkovne-svyato-hreshchennya-gospodnogo-bogoyavlennya.html